Районний методичний кабінет 
відділу освіти Борзнянської РДА

Меню сайту
Категорії розділу
Конкурс "Учитель року - 2016" [2]
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 399
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Нова українська школа: навчаємо педагогів

У наступному навчальному уроці заклади загальної середньої освіти розпочнуть працювати за Концепцією «Нова українська школа». Тому, аби забезпечити успішний старт і подальше впровадження реформи, учителі початкової школи Борзнянщини, які навчатимуть учнів перших класів за новим Державним стандартом початкової загальної освіти у 2018/2019 навчальному році, відповідно до плану-графіка Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації 20 лютого розпочали своє навчання, що проходить на базі Борзнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Христини Алчевської.

Організацію та проведення даних курсів забезпечила Морська Г.І., методист районного методичного кабінету відділу освіти.

З вітальним словом перед учасниками зібрання виступила начальник відділу освіти Борзнянської районної державної адміністрації Ірина Кошленко. Вона зазначила, що нова школа потребує нового вчителя, який стане агентом змін, тому педагогам надається академічна свобода та можливість забезпечення партнерської співпраці з усіма суб’єктами педагогічної діяльності. Побажала присутнім успіхів, творчості, креативності в реалізації поставлених перед ними завдань.

В ході роботи було зроблено огляд Концепції Нової української школи, Типової освітньої програми, окреслено нові ролі та завдання вчителя в контексті сучасних змін, основних підходів в освітньому процесі.

Другий день курсів пройшов у форматі тренінгів. Цю роботу координувала Дем’яненко І.В, учитель початкових класів Борзнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Христини Алчевської, яка пройшла підготовку тренерів для підвищення кваліфікації вчителів початкової школи в Чернігівському ОІППО імені К.Д.Ушинського.

 

        

 

Особливості вивчення іноземної мови в 1 класі

 

         Відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, метою навчання іноземних мов на початковому етапі є формування в учнів комунікативної компетентності, оволодіння уміннями та навичками спілкування в усній і письмовій формі.

 

         Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання слідуючих завдань:

-         правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;

-         оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;

-         дати уявлення про основні граматичні категорії мови;

-         розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;

-         розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;

-         вміння вести етикетний діалог і діалог – розпитування;

-         уміння коротко висловлюватися у межах теми і сфери спілкування;

-         відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;

-         оволодіння технікою читання вголос, читання про себе нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;

-         правильне написання слів, словосполучень, речень, тижнів;

-         засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.

З урахуванням мети і завдань вивчення ІМ виділяються такі змістові лінії:

мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

На вчителя ІМ покладається велика відповідальність, бо

комунікативна активність дітей передбачає активну участь у всіх видах лінгвістичної діяльності. Потрібно, щоб уся ця діяльність наближалася до безпосереднього спілкування.

         Однією з важливих умов активізації комунікативності учнів є присвоєння певної ролі в процесі використання різних ігрових форм навчання, і в першу чергу рольових ігор.

         Ефективним засобом запам’ятовування є використання драматизації, коли учні спілкуються в парах одним з одним або в групах.

         На початковому етапі навчання ІМ потрібно створити умови для всебічного розвитку комунікативної компетенції, що формується на основі поєднання всіх видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, говоріння та письма.

         Створення комунікативної атмосфери на занятті – це створення ситуацій спілкування вже на початку уроку, включення всіх учнів у спілкування, психологічний комфорт, доступність предмета мови й інтерес до нього. Особливо важливою у цьому випадку є установка на спілкування. Увійшовши в клас учитель має посміхнутись, сказати щось приємне, при цьому звернутись до кожного учня з якимсь питанням чи побажанням.

         Для створення і підтримання атмосфери комунікації найважливішою є роль вчителя, який своїм ставленням, зацікавленістю стимулює активність учнів. Він також є творцем спілкування, пропонуючи цікаві та захопливі види мовленнєвої діяльності.

         Методи шкільного навчання й виховання не мають вирізнятися авторитарністю, а мають забезпечувати дитині свободу вибору діяльності, подолання пасивності учнів, вироблення в них стійкої мотивації до навчання.

         Комунікативний підхід полягає в зміщенні акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.

         Перспективність комунікативного підходу навчання ІМ першокласників полягає в тому, що він передбачає високу готовність учнів до успішної діяльності в різних сферах.

         На початковому етапі вивчення ІМ необхідно відпрацювати певний автоматизм мовленнєвих зразків.

         Керуючись принципами особистісно – орієнтованого навчання, необхідно забезпечити емоційне благополуччя учнів на уроці, яке сприяє успішній реалізації завдань формування комунікативних умінь та мовленнєвої культури молодших школярів.

         Ефективним засобом розвитку комунікативних умінь є вправи, виконуючи які, учні засвоюють необхідні елементарні комунікативні відомості про текст, збагачуватимуть свій словниковий запас, розвиватимуть комунікативно – мовленнєві вміння загалом.

         Рівень сформованості комунікативних умінь першокласників залежить від багатства словникового запасу молодшого школяра та вмінь використовувати всю різноманітність граматичних засобів мови для побудови власних висловлювань.

         Важливим фактором навчання ІМ є особистий приклад і настрій учителя. Якщо вчитель зуміє професійно організувати час, зробити перерозподіл навчального матеріалу, надати аудіо чи відео супровід, залежно від комунікативно – мовної ситуації, зацікавити учнів «живою мовою», то навчальний процес буде успішним та продуктивним. І навпаки, якщо вчитель не зможе створити атмосферу успіху та підкреслити досягнення учнів, це призведе до швидкої втрати в дітей інтересу до вивчення ІМ.

         Комунікативний підхід – це творчий підхід у навчанні ІМ. У першому класі навчально – психологічний потенціал дитини відкритий для творчості та сприйняття вчителя як прикладу для наслідування і поваги.

         Особистість учителя на початковому етапі навчання ІМ відіграє ключову роль у засвоєнні учнями комунікативних аспектів ІМ.

 

Основними освітньорозвивальними та виховними завданнями на весь початковий період є:

-         формування в учнів позитивної мотивації у вивченні ІМ;

-         розвиток творчих здібностей в різних предметних галузях з використанням ІМ;

-         виховання учня як особистості;

-         сформування доброзичливого і зацікавленого ставлення до іншомовних країн, їхньої культури і народів;

-         виховання у дітей культури спілкування;

-         формування загальнолюдської свідомості.

 

Вимоги щодо викладання ІМ у першому класі:

-         принцип комунікативної спрямованості навчання;

-         особистісно зорієнтоване навчання;

-         підбір адекватних методів, прийомів і засобів навчання, які відповідають віку дітей;

-         підбір форм і видів проведення занять;

-         підбір аутентичних навчальних матеріалів, які сприяють формуванню умінь усного спілкування іноземною мовою.

 

Чому починаємо вивчення ІМ з 6 років:

-         бо вік 6 років є най оптимальним для навчання ІМ;

-         опора на рідну мову сприяє ефективному засвоєнню іншомовного матеріалу та його практичного використання у мовленні;

-         психічні процеси учнів цього віку набувають довільної форми;

-         подальший розвиток розумових дій і процесів прискорить процес усвідомлення іншомовного висловлювання та продукування адекватного ІМ.

У 1 класі не урок, а заняття (35 хв., в ігровій формі), усна основа навчання

з елемента навчання та письма

елементи письма – обведи за зразком

елементи читання – озвуч фрази

учитель вводить у світ ІМ, знайомить із цим світом.

 

Вимоги до уроку ІМ в початкових класах

1.     Комунікативна спрямованість усіх його етапів.

 

2.     Висока активність усіх учнів.

Щоб на всіх етапах індивідуальна робота окремих учнів поєднувалася з роботою всього класу.

 

3.     Створення і підтримка в учнів високої мотивації до навчання ІМ.

Мотивація особливо сильна, якщо виконують цікаві вправи. Якщо учень

на кожному уроці пересвідчується, що він здатний розпочати і підтримати розмову і що це його вміння з уроку в урок удосконалюється, то до нього приходить упевненість, що він оволодіє ІМ як засобом спілкування. Це пізнавальна мотивація і вона найсильніша і найперспективніша, оскільки визначає всю навчальну діяльність школярів.

 

4.     Динамічність уроку, часта зміна видів і режимів роботи.

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright MyCorp © 2018