 Український центр оцінювання якості освіти підбив підсумки проведення Зовнішнього незалежного оцінювання та Державної підсумкової атестації у 2019 році. Про це повідомили на сайті центру. Установа підготувала:
- звіт про проведення в 2019 році ЗНО;
- регіональні дані результатів основної сесії ЗНО 2019 року;
- портал відкритих даних за результатами основної сесії ЗНО 2016-2019 років;
- а також доповнила новими можливостями модуль даних для керівників закладів освіти про результати ЗНО-2019 учнів відповідних закладів.
Участь в основній сесії з української мови і літератури взяли 338 860 осіб, з історії України - 222 449 особи (це на 62 995 осіб більше, ніж у 2018 році), з математики – 155 202 особи (це на 48 718 осіб більше, ніж у 2018 році).
Якщо говорити про вибір предметів для складання ДПА у формі ЗНО, то як і в минулому році, більшість надала перевагу історії України – 196 644 особи (62,4 %), водночас математику складали 122 162 випускники (38,8%).
Результати ДПА з української мови усіх учасників свідчать про значні відмінності у навчальних досягненнях хлопців і дівчат, так високий рівень продемонстрували на 11% більше дівчат аніж хлопців.
Від загальної кількості осіб, які брали участь у тестуванні поріг "склав/не склав" подолали: з української мови і літератури 84% осіб (відповідно не склали 16%); з математики - 81,83% (не склали 18,7%), з фізики - 85% (не склали 15%).
Понад 270 учасників зовнішнього незалежного оцінювання отримали 200 балів, зокрема вісім осіб – з двох предметів, одна – з трьох предметів: з математики 200 балів отримали 98 абітурієнтів, з хімії – 77, з англійської мови – 36, з біології – 26, з української мови та літератури – 17, з історії України – 13, з фізики – чотири, з німецької мови, іспанської мови та географії – по одному.
З року в рік завдання з власного висловлення в тесті ЗНО з української мови демонструє низький рівень мовленнєвої і мовної вправності випускників шкіл. Зокрема, за висновками експертів, оцінювання власних висловлювань учасників ЗНО свідчить про слабкий розвиток у випускників навичок побудови аргументативного тексту.
Виходячи з цього в Українському центрі оцінювання якості освіти розглядають можливість застосування іншої форми перевірки сформованості мовленнєвих навичок і компетенцій випускників. Ці зміни можуть бути реалізовані в контексті модернізації тесту ЗНО з української мови і літератури.
| 